- ієродиякон
- 1. Звання, яке надають дияконові, що прийняв чернече постриження; 2. Особа, яка отримала це звання
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
ієродиякон — а, ч. Монах у сані диякона … Український тлумачний словник
ієродиякон — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Транслітерація початкової йоти перед голосним у грецьких запозиченнях — В українській мові існує група слів, запозичених з грецької мови через старослов янську та з єврейської через грецьку та старослов янську, які в грецькій мові починалися з йоти та голосного (наприклад, Ίωάννης, ίερεύς). Деякі з цих слів швидко… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
архидиякон — 1. Звання, яке надають головному серед ієродияконів; 2. Особа, що отримала це звання … Словник церковно-обрядової термінології